Рудольф Дрейкурс розглядав погану поведінку дітей як помилкову мету, яку можна переорієнтовувати. Він умовно розділив погану поведінку на чотири основні категорії, або цілі :увагавплив, помстаіухилення.Користуйтеся цими категоріями як відправною точкою для встановлення помилкової мети поведінки вашої дитини. Я не пропоную вам навішувати на дітей певні ярлики, щоб чітко співвіднести з ними ці чотири умовних мети, тому що кожна дитина – це унікальна особа. І все-таки ці цілі можна використати для того, щоб зрозуміти наміри тієї або іншої поведінки дитини.
Погана поведінка – інформація до роздуму.
Коли ми бачимо, що погана поведінка стає нестерпною, то хочемо якось вплинути на наших дітей, що часто закінчується застосуванням тактики залякування(підходу з позиції сили). Коли ж ми розглядаємо погану поведінку як інформацію до роздуму, то ставимо собі таке питання: Що моя дитина хоче сказати мені своєю поведінкою? Це дозволяє нам вчасно зняти наростаючу напругу в стосунках з ним і одночасно підвищує наші шанси виправити його поведінку.
