Як завжди, ми дуже довго вибирали, де відмітити дочкин день народження(6 років). Минулого року нам цілком сподобалося в Карнавалі(вони дуже зазивали нас і цього разу), але повторюватися нам не захотілося, тому ми зайнялися пошуком альтернативи. Хотілося чогось бюджетного, але цікавого, передусім для дітей. Варіант в кафе відпав відразу, оскільки, по-перше, це виходить досить дорого, причому в основному за рахунок їжі і випивки для батьків. По-друге, побувавши на декількох днях народження в кафе, ми зіткнулися з тим, що дітям, як правило, після закінчення розважальної програми зайнятися абсолютно нічим. У фастфудівських кафе типу Сандея, де є дитячі майданчики, мінус в тому, що, окрім своїх гостей, навкруги бігає натовп чужих хлоп’ят. Варіант будинку лякав неминучим розгромом і необхідністю прибирати квартиру двічі підряд : до приходу гостей і після.
Але, як мовиться, на ловця і звір біжить: якраз в розпал пошуків мені подзвонила подруга і розповіла, що їм дуже сподобалося на дні народження в одній з шкіл розвитку. Тут, на форумі, декілька мам також дуже добре про цю школу відізвалися, і я поїхала туди.
Переступивши через головний мінус – те, що школа знаходиться на прямо протилежному від нас кінці міста, а саме на Візі, я була зачарована дивовижною дитячою обстановкою, чистотою і доглянутістю приміщень, ввічливістю педагогів.
Сама школа складається з декількох приміщень в 2х рівнях: на першому поверсі кухонка, передпокій, санвузол і три кімнати для зайняття, на цокольному поверсі – музично-фізкультурний зал. Все блищить новеньким ремонтом: шпалери з дитячою тематикою, дуже цікавий дизайн стель(наприклад, заляпана фарбами палітра, сонечко з променями, метелик), дитячі меблі. Отже, ми обговорили умови(які виявилися дуже прийнятними), вибрали розважальну програму і радісно всілися писати запрошення.
Свято в школі обмежене за часом(2 години стандартно, плюс можна продовжити оренду приміщення за додаткову плату, якщо дозволяє час). У нашому випадку ми домовилися на 3 години. У одній з кімнат для нас розставили дитячі столики і стільчики.
Для дорослих теж цілком вистачило місця поряд з дітьми(всього було 11 дітей і 8 дорослих). Пригощання ми організовували самі: перевірений досвідом набір з різних бутербродів, пирогів, фруктів і печива. Ну і звичайно, торт зі свічками.
Ми приїхали заздалегідь, щоб накрити стіл(в цей час іменинниця Таня з молодшою сестричкою Юлею обстежували ігрову кімнату, розташовану поруч). Гості виявилися на подив дисциплінованими, і, попри те, що їхати усім було далеко, прибули з приголомшливою точністю. Таня, як справжня принцеса в палаці, зустрічала таких же подружок зефірових кефірів, а мами бігали навкруги, клацаючи фотоапаратами, щоб зафіксувати усвинячиться красунь, що ще не встигли.
Коли усі зібралися, діточки сіли за стіл перекусити, а батьки цокнулися за здоров’я іменинниці. Потім почалася розважальна програма. З’явилася дівиця на ім’я Именинка-веселинка і начала з ними дуріти.
Частина батьків приєдналася до діточок – фотографувати, знімати на камеру і стежити за порядком, частина залишилася за столом спілкуватися один з одним. Именинка спочатку пограла з ними в одній кімнаті, потім повела їх вниз, в музичний зал, де їх чекав наступний персонаж: порося Кульок.
Впродовж години діти бісилися в залі: виконували різні завдання на тему цирку, грали, танцювали. Було ооооочень шумно, але діточки були задоволені. Правда, в один голос обурилися, чому їм недодали Беладонну, і що усі відмовки на тему Але Кульок же її боїться – повна нісенітниця. Потім їх привели назад вгору, до кімнати для малювання, де вони розфарбовували фігурки тварин і приклеювали їх на вітальний плакат.
Традиційно заспівали Коровай, Таня урочисто задула свічки на торті, і усі відправилися пити чай. Після чаю настав час дарувати подарунки. Іменинницю посадили на трон, і дівчатка по черзі заходили до кімнати, обдаровували її і поздоровляли. Ми з Таней, у свою чергу, роздали невеликі подарунки гостьям. Впродовж наступної години діти просто грали. Мені дуже сподобалося, що весь цей час в ігровій кімнаті була присутньою вихователька, яка їх розважала, витягувала усі нові іграшки і зайняття, грала з ними в рухливі ігри.
За тривалістю 3 години виявилися цілком оптимальним часом, оскільки усі встигли і повеселитися, і пригоститися, і поспілкуватися. Втомлені, але задоволені діточки стали розходитися. Ми швиденько помили посуд(тобто скинули усі в сміттєвий мішок), і, навантажені подарунками, відбули додому, надавши наводити лад серед іграшок робітницям гостинного закладу.
Я щиро рекомендую цю школу для проведення дитячих свят, років до семи. Мабуть, це одне з небагатьох місць, де б мені хотілося влаштувати день народження навіть для маленької дитини(трьох-, а може, і дворічного), і, швидше за все, відмічати 3х-летие молодшою будемо саме там.
