Одного разу сусідка попросила нас, щоб ми потримали свого кота будинку, оскільки того дня збиралася виходжувати на задньому дворі поранену пташку і їй не хотілося, щоб вона дісталася нашому котові на сніданок. Кіт був явно невдоволений таким поворотом подій, увесь ранок стояв під дверима і нявкав. Перше, що мені захотілося зробити в цій ситуації, – прикрикнути на нього, щоб заткнувся, або відігнати від дверей.
Але я вирішила провести експеримент: наскільки успішно виховні прийоми, які ми застосовуємо до дітей, можна використати для того, щоб виправити поведінку домашніх тварин, зокрема кішок.
Цілком доброзичливо я сказала котові: Вибирай, що хочеш, – залишитися в цій кімнаті і мовчати або я віднесу тебе до загальної кімнати! Чи варто говорити про те, що на нього мої слова не подіяли і він продовжував нявкати, не відходячи від дверей. Я узяла кота на руки і, ніжно погладжуючи його по спині, віднесла до загальної кімнати. Потім випустила на підлогу. Він тут же повернувся до вхідних дверей і почав нявкати ще голосніше. Я знову узяла його на руки і пройшла той же шлях, але і цього разу кіт знову повернувся на колишнє місце. Практика по переміщенню кота з місця на місце тривала увесь ранок.
Зневірившись, я подумала: Нічого не вийде! Це ж всього лише безглуздий кіт. Він ніяк не може зміркувати, для чого я продовжую тягати його до загальної кімнати. Він, напевно, просто отримує задоволення від того, що я з такою ніжністю ношу його на руках. А його здібності до навчання я, безумовно, переоцінила. Та все ж я вирішила довести свою програму до кінця. Після того, як я ще кілька разів перенесла кота з однієї кімнати в іншу, в його поведінці сталася зміна. Він перестав повертатися до передніх дверей і почав голосити в проході між кімнатами. Я знову понесла його до загальної кімнати: він встав посередині і продовжував концерт, вже не намагаючись покинути її межі. Кіт, схоже, експериментував, намагаючись зрозуміти, чи не пов’язано його переміщення з тим місцем, в якому він подавав свій голос.
Ще дві спроби, і здогадайтеся, що сталося потім? Кіт повернувся до передньої кімнати і мовчки ліг біля вхідних дверей. До вечора він поводився тихо і спокійно, потім знову заголосив. Я негайно віднесла його до загальної кімнати, і кіт, що повернувся на своє улюблене місце, більше вже не нявкав. З того часу переміщення до загальної кімнати стало для нашого кота сигналом до того, щоб він перестав нявкати.
