Як ви оцінюєте готовність шкіл області до нового навчального року?
Варто відмітити, що готовність шкіл досить висока. З обласного бюджету виділені субсидії бюджетам муніципальних утворень в об’ємі 143 млн. 672 тис. гривен на капітальний ремонт будівель, приведення їх у відповідність пожежної, антитерористичної безпеки і санітарного законодавства, а в 2007 році ця сума склала 85 млн. 913 тис. гривен.
У бюджетах муніципальних утворень на 2008 рік передбачені засоби на ремонт і оснащення освітніх установ в об’ємі 3,2 млрд. гривен(у 2007 році – 1,65 млрд. гривен). Об’єм фінансової допомоги освітнім установам з боку шефствуючих організацій і підприємств склав більше 100 млн. гривен.
11 серпня почалося приймання шкіл. За станом на 26 серпня 2008 року було прийнято міськими і районними комісіями(Госпожнадзором) 94,7% загальноосвітніх шкіл і 92% установ – Роспотребнадзором.
Чи з’явилися які-небудь нові вимоги до шкіл або стандарти за минулий рік особливо не змінилися?
Слід сказати, що постійно приділяється увага безпеки організації освітнього процесу, починаючи з моменту ліцензування. Як відомо, усі загальноосвітні установи мають ліцензію на право ведення освітньої діяльності. Ця ліцензія не видається без позитивного укладення наглядових органів.
На сьогодні автоматичною пожежною сигналізацією обладнано 92,5% шкіл, системою сповіщення про пожежу – 87% шкіл, кнопками тривожної сигналізації – 61% шкіл, з цим справи йдуть гірше, оскільки не скрізь є умови. Наприклад, в деяких випадках ці кнопки виводять на квартиру директора школи, на квартиру глави місцевої адміністрації, тобто толку від такої кнопки мало. Тут потрібні інші технічні рішення.
Що стосується забезпечення підручниками, то це завжди в нашій області було добре, незважаючи на, вибачте, випендреж окремих педагогів і шкіл, які примушують батьків купувати якісь тільки їм потрібні підручники. Сума на закупівлю підручників цього року – це 169 млн. гривен. Зараз здійснено постачання 1 млн. підручників із запланований 1.2 млн. таким чином, зараз 82% з наявних підручників – нові, тобто експлуатації, що не завершили 4-річний період.
У вашу компетенцію так само входять і установи середньої спеціальної освіти. Як йдуть справи в цій сфері?
Дуже складно йде процес набору до установ середньої спеціальної освіти. План встановлений в 18 тисяч учнів, а прийнято тільки 16. Найбільш якісний прийом йде до реструктурованих установ. На заочні відділення прийом триває до жовтня, так що план, напевно, все-таки буде виконаний. Проте, це не знімає проблему із затребуваністю в області робочих спеціальностей.
Наступний рік буде взагалі особливо складним, особливо з середньою спеціальною освітою, тому що цього року не буде випуску з 9-го класу. Тобто він складатиме всього біля 5 тисяч. І за новим законом про військову службу і військовий обов’язок значна частина учнів – приблизно 46 учбових груп – підлягають призову в армію. Це дещо дестабілізує ситуацію у сфері середньої спеціальної освіти.
А з чим ви зв’язуєте таку непопулярність спеціальної освіти?
Склалася думка про те, що здобуття вищої освіти є панацея, легкий спосіб забезпечити собі світле майбутнє, але на сьогодні така думка помилково і навіть шкідливо.
Зараз якість освіти в школах намагаються розглядати з точки зору кількості надходження у вищі школи, а якість освіти зовсім в іншому.
З вищою освітою, наскільки відомо, справи йдуть не в приклад краще.
Здійснювався прийом в 20 державних, 1 муніципальний і 10 недержавних внз з державною акредитацією. Всього на денне відділення прийняті близько 10 тисяч студентів, понад 15 тисяч було прийнято на платне навчання, незважаючи на значне збільшення вартості навчання.
Цього року було скорочено бюджетну кількість місць у Внз по гуманітарних спеціальностях, передусім, економічних і юридичних, при цьому скорочення торкнулося, в основному, непрофільних Внз, які кілька років тому відкривали у себе найбільш затребувані спеціальності, які не були для них профільними.
В той же час збільшилася кількість місць по ряду технічних і будівельних спеціальностей. Найбільше збільшення пройшло в УрГУПС.
Сама кількість тих, що вступають до Вузів в порівнянні з минулим роком практично не змінилося, тому співвідношення між вищою, спеціальною і початковою школами продовжують залишатися приблизно на тому ж рівні.
Самий ранній термін переходу на нову систему праці – листопад 2008 року, а повністю перехід завершиться до 2011 року. Фонд зарплати збільшиться на 2.5 млрд. гривен.
Зараз в області з’явилося багато трудових мігрантів з ближнього і далекого зарубіжжя. Чи є проблеми із залученням їх дітей в школи?
Багато шкіл зараз знаходяться в досить плачевному стані. Чи планується будівництво нових об’єктів?
Зараз в капітальному ремонті мають потребу 29% шкіл. Але це не означає, що вони аварійні. Що стосується будівництва нових шкіл, то ми повинні вводити приблизно по 10 тис. нових місць в рік разом з капітальним ремонтом існуючих шкіл.
При цьому капітальні ремонти по цілому ряду установ – безглузде зайняття. Тому що деякі школи були побудовані в 30-х роках минулого століття, коли ентузіазм був, а цементу не було. Так що можна спостерігати, як сьогодні ці школи буквально витікають по стінах.
Кілька днів тому розгорівся скандал відносно нових підручників історії, в яких представлений новий погляд на новітню історію нашої країни. Чи з’являться ці підручники в наших школах, і як зміниться викладання історії?
Є державний стандарт, в якому перераховуються ті фактичні знання, уміння і навички, які у учнів повинні з’явитися. Усе інше, згідно із законом, є компетенція учителя. Він визначає об’єм і теми, які він даватиме, а також використання додаткової літератури. І це є певним вибором.
Ми закупили 10 тис. екземплярів цих підручників, щоб у учителів була можливість з ним познайомитися і збудувати до нього якесь відношення. У нас були дуже великі дискусії із цього приводу. Але підручник сам по собі нічого не визначає, все залежить від учителя. Якщо він навчить учнів виробляти свою власну позицію на ту або іншу подію, то підручника буде просто недостатньо: потрібні джерела, документи, додаткова література і так далі. Природно, що учителів історії ми не контролюємо.
У наступному навчальному році збережуться пільги для медалістів при вступі до Вузів?
Як би то не було формально, але приймальні комісії завжди з підвищеною увагою відноситимуться до медалістів. Для викладачів це свого роду віддушина, оскільки останнім часом різко скоротилося спілкування з абітурієнтами, співбесіда. А це головне, чим повинен займатися ВНЗ.
Взагалі, наступного року в змісті освіти нічого не станеться. Усі діти, що приймаються до освітніх установ, здобуватимуть освіту на тих умовах, які сьогодні існують. Єдина небезпека – натаскування в школах на Єдиний Держіспит, що ставить під загрозу усю систему освіти. Але я сподіваюся, що розумних людей у нас більше, ніж в інших галузях.
Багато хто досі вважає ЕГЕ недостатньо ефективним засобом визначити рівень знань.
Взагалі, ЕГЕ виявив, в першу чергу, слабку підготовленість наших учителів. В цілому, я залишаюся на тих же позиціях відносно ЕГЕ, що і раніше. Через якийсь час це буде форма, з якою хлопці зможуть поступити так само, як поступають в усіх країнах світу : пройти іспит і послати результати у будь-який ВНЗ.
