Жили – були батько з матір’ю, і було у них четверо діток: два синочки і дві дочки.
Ось прийшла зима снігова, намело заметів до пояса, висипали хлоп’ята на вулицю пограти, а батько з матір’ю на них з вікна дивляться та радіють.
Прийшли хлопці додому, а мама і говорить їм: Давайте, ми з вами хлопці Снігурку сліпимо. І прийнялися вони Снігурку ліпити.
Обрізували пластикову пляшку і обліпили її пластиліном.
Скачали вони ручки, ніжки приладнали, згори голову приставили. Виліпили носик, рот, підборіддя. Сплели косу, корону наділи.
І покрили усе це клеєм ПВА, і дали висохнути.
А самі почали грунтовку готувати: клей ПВА з білою гуашшю змішувати, а потім Снігурку грунтувати. Стали чекати, коли Снігурка підсохне.
Тепер прийшов час Снігурку наряджати. Цю важливу справу доручили старшій дочці. І стала вона снігурку розфарбовувати(гуаш + ПВА).
Зирк – а у Снігуроньки губи порожевіли, очки відкрилися; дивиться вона на хлопців і посміхається.
Зраділи дітки, поставили її під ялинку. Дивляться на неї, не намилуються.
Так нам усім ліпити сподобалося, що вирішили ми ще і Діда Мороза сліпити!