Як відомо, багато проблем початкуючих або продовжуючих матусь пов’язані а). з невідомістю, б). з нестачею часу. Ці проблеми торкаються усіх матусь, незалежно від їх віку, досвіду, компетентності, детности, характеру і так далі. А з цих проблем витікають багато наслідків, велика кількість яких, за умови неможливості сублімації, або просто розслаблення, призводить до т.з. постродової депресії. А наслідки оної розписувати вже не треба). Моя дитина ну вже дуже рухливий і неспокійний, тому розповідь буде особливо корисна таким же матусям)).
Отже, що робити, щоб запобігти або успішно вирішити ці проблеми.
По-перше, оптимізм.
На цілий рік,(по-крайней мірі, на підлогу) мамі слід випромінювати оптимізм – тобто потрібне усвідомлення того, що народження дитини – радість не разова, а щастя нескінченне
. В силу цього, у всьому і в усіх навкруги доведеться бачити багато позитивного, не допускати до себе підозрілих крамольних негативних думок. Якщо щось не вийшло з першого разу – попереду ще стільки часу!
Якщо захворіла дитина(ттт, звичайно) – Ваша можливість проявити себе як матусю-лікаря. Якщо Ви сильно втомилися і відчуваєте, що не залишається більше сил – видихніть і згадайте, заради кого і чого Ви так втомлюєтеся. Якщо дитя не спить у своєму ліжечку – у Вас є така прекрасна можливість спати разом, якої скоро вже може не бути зовсім – насолоджуйтеся! Я себе завжди налаштовувала на позитив тим, що у мене велика перевага перед звичайними мамами-дружинами : у них, окрім дитини, є ще люди, про яких потрібно піклуватися щодня(чоловік, інші діти), я ж піклуюся тільки про дитину
.
По-друге, зв’язок.
Ваш емоційно-психологічний зв’язок з дитиною(знову ж таки, мінімум на півроку) за природою – нерозривна. Не намагайтеся її розірвати достроково, якщо на те немає серйозних підстав. Хочете прийняти душ – візьміть його з собою, влаштуйте зручніше у ванні, заспівайте, включіть пральну машинку і так далі і займайтеся своїм тілом. Потрібно приготувати вечерю – у наш час немає недоліку в різних пристосуваннях для таких випадків: слинги, кенги, шезлонги і так далі. З їх допомогою Ви навіть в магазини і по своїх аут-делам можете ходити разом.
Дитина не спить у своєму ліжечку(може, у нього, як і у Вас довгий адаптаційний період) – не позбавляйте його маминого тепла і ласки, так він швидше виросте самостійним і упевненим, чим якщо буде задавлений страшним обов’язком спати один. У будинку терміново потрібно прибирання – знову ж таки приспособи (мій клоп любив висіти в слинге і витріщатися на пилосос
)якщо дитина старша – робіть всі разом. Звичайно, Ви витратите більше часу, зате скільки щастя Ви доставите своєму маленькому Помічникові.
По-третє, перерви.
Людині властиво робити перерви, інакше нескінченна діяльність багата божевіллям. Так і мамам просто необхідно робити перекур. Це може бути час-офф або навіть день-офф, тиждень відпустки і безліч інших варіантів. Увечері удома чоловік, старша дитина, свекруха, мама і тому подібне? – побалуйте себе часочком відпочинку. Намічається важлива дата, свято? – подумайте про можливість своєї присутності там. Дитина спить – займіться СОБОЮ, а не домашніми справами, з якими Ви впораєтеся і разом, поспите, нарешті.
Не виніть себе за те, що вибралися по магазинах, а дитина залишилася з кимось. Йому теж потрібна зміна обстановки, і по-крайней мірі, йому там краще, ніж зараз з Вами в натовпі покупців
. Я обов’язково раз на тиждень вибиралася куди-небудь з друзями, ділилася емоціями і отримувала натомість інформацію іншого роду (не лише про пелюшки-джерельця
).
По-четверте, не партеся з приводу раннього розвитку свого чада.
У сенсі, воно важливе, звичайно, але те, як Ви розвиватимете дитину – залежить від Ваших з ним стосунків і його переваг і тільки. Ваша інтуїція і серце підкажуть Вам потрібний варіант.
Хоч і вийшло не дуже коротко, сподіваюся, це буде кому-небудь корисно
.
