Дозволяти їм приймати рішення самостійно Підбадьорювати Допомагати їм виправляти помилки Надавати право на вибір Шанобливо відноситися до них Не балувати їх Дати їм зрозуміти, що їх люблять Проявляти доброту і твердість одночасно Проявляти послідовність Не порівнювати з іншими Дати їм зрозуміти, як багато вони уміють робити Дати їм допомогти вам Навчити з розумінням відноситися до точки зору інших
Ми знаємо, чому хочемо навчити наших дітей, але нам самим треба ще вчитися і вчитися визначати, чому насправді навчиться дитина.
Одного разу увечері ми забігли перекусити в одне бістро і встали в чергу. Перед нами стояв батько з трирічним сином.
Папа якраз почав робити замовлення, коли хлопчик звернувся до нього цілком доброзичливим тоном: Папа! Батько проігнорував звернення сина. Хлопчик знову спробував притягнути його увагу. Поступово його голос перейшов в тужливий плач і незабаром став буквально несамовитим. Нарешті папа поглянув на сина і сказав з роздратуванням: Що тобі потрібно? Малюк, схлипуючи, зробив спробу пояснити, що йому хочеться, щоб папа підняв його до прилавка подивитися, що там відбувається. Ну, гаразд! – сердито обірвав батько і недбало підвів його над прилавком.
Чи дійсно батько хотів навчити сина стриманості в такій ситуації? Якби батько міг точно визначити, яка буде реакція дитини, то, ймовірно, наступного разу він з готовністю б відгукнувся на перше звернення сина і сказав би : Одну Хвилинку, синок. Я зайнятий. Потім, якби хлопчик наполягав на своєму з тією ж завзятістю, батько міг би і проігнорувати його вимоги. Цілком імовірно, що при такій поведінці батька справа б обійшлася і без вимушеного плачу.
Мама доклала багато зусиль, щоб захистити свою дочку Петті від усіляких неприємностей. Вона постійно говорила їй, що потрібно вчасно лягати спати, щоб наступного дня не почувати себе втомленою. Вона увесь час умовляла Петті є багато овочів, щоб не хворіти. Вона будила її вранці, щоб Петті не спізнювалася в школу. Коротше, поки Петті росла, мама брала усю ініціативу на себе. Тепер Петті чотирнадцять років, і мама дуже стурбована: Вона не стежить за собою, – скаржиться мама. – Вона засиджується допізна, ігнорує правильне харчування, закоптила усі каструлі і ніколи не чистить зуби. Я не можу зрозуміти, чому так відбувається, адже я ж завжди учила її, як потрібно правильно стежити за собою!
Це вірно, що мама хотіла прищепити Петті правильне відношення до себе, але чи цьому вчилася увесь час сама Петті? Більше схоже на те, що Петті сприйняла таку допомогу так : Мені не треба піклуватися про себе. Ця мамина справа. Я можу робити що завгодно, а хтось інший завжди потурбується про мене.
Петті не побачила у вчинках матері бажання навчити її самоповазі і прагненню відстоювати свої права. Мама увесь час позбавляла Петті можливості пізнавати життя на власному досвіді. Тепер Петті занадто велика, щоб мама могла управляти її поведінкою, але дівчинці так жодного разу і не вдалося випробувати на собі наслідків самостійно зробленого вибору.
Якщо ви хочете уникнути подібної проблеми з дітьми, коли вони стануть підлітками, поставте собі таке питання: чи Можна за допомогою моїх методів виховання навчити дітей розумінню того, що вибір, зроблений ними самостійно, визначить надалі їх власну долю? Чи, можливо, мої методи мимоволі підштовхують їх до думки, що їх власне благополуччя залежатиме від когось іншого?
Можливо, мої поради допоможуть вам визначити, чи правильно ваша дитина сприймає те, що ви намагаєтеся йому прищепити. Якщо ви часто стикаєтеся з його небажаною поведінкою, то докопатися до причини можна, поставивши собі такі питання:
Можливо, я сам мимоволі сприяю тому, що моя дитина продовжує поводитися так? Можливо, він не так розуміє мене?
Рекомендації
Скористайтеся таблицею цілей поведінки дітей, щоб відповісти на наступні питання.
1. Яку поведінку своєї дитини я хочу переорієнтовувати?
2. Яку мету переслідує моя дитина?
3. Яким методом переорієнтації я скористаюся?
