Казки в дитинстві — це ціле життя, чарівний світ вигаданих персонажів і найнеймовірніших історій. А тому за допомогою казок можна не лише навчити дитину добру, ввічливості, чуйності і багатьом іншим цінним якостям, але і допомогти йому здолати страхи.
Приблизно з 3,5 років і до першого класу дитина часто фантазує і живе у світі чаклунства, саме тому в такому віці казка може стати відмінним способом боротьби з дитячими проблемами і капризами. Спосіб цей давно вже узятий на озброєння дитячими психологами і називається сказкотерапия. Не квапте малюка дорослішати, допомагайте йому вирішувати проблеми і боротися із страхами на звичній йому мові казок, — радить дитячий педагог Яна Войнакова.
Батьки можуть освоїти сказкотерапию і самостійно, але попередня консультація психолога все одно не завадить. Часто психолог пропонує малюкові вигадати казку самостійно. В цьому випадку можна дізнатися про ті дитячі переживання, які вони і самі не усвідомлюють або соромляться обговорювати з дорослими. Наприклад, неможливість знайти з однолітками спільну мову, боязнь, що вони насміхатимуться.
Які страхи лікуємо казкою?
Взагалі, сказкотерапия працює з досить широким колом проблем : емоційними і поведінковими. Втік від мами, посварився з другом, обдурив, не прибрав за собою іграшки, боїться темряви, боїться гостей і ін. Список тих проблем, які можна вирішити за допомогою казки, воістину величезний.
Наприклад, казка О. Шороховой Жадібний велетень. Мета казки : познайомити дитину з таким поганим вчинком як жадність(якість, що часто зустрічається у дітей). Якщо дитина почала скупитися, можна просто нагадати йому сюжет казки, і тоді малюк згадає, що з ним може статися така ж ситуація як з велетнем(у цій казці усі відвернулися від нього: перестали з ним грати, сонечко сховалося за хмаринки, пішов дощик, велетневі стало сумно, холодно і він заплакав. До нього на допомогу прийшли його друзі — гноми). Як правило, через деякий час діти повністю виправляють свою поведінку.
Тетяна Федорівна Мешавкина, педагог-психолог Реабілітаційного Центру Лювена для дітей з обмеженими можливостями здоров’я : Казка більшою мірою має бути профілактикою психологічних проблем, таких як неслухняність; небажання збирати іграшки, часті образи, сварки з однолітками і так далі. У таких випадках досить прочитати казку кілька разів, поговорити про героїв і їх поведінку, вибрати позитивний вчинок. І чим дитина молодша, тим простіше працювати з проблемою. Часто казку використовують в психотерапевтичних цілях, якщо у дитини стабільно зберігається той або інший симптом; страхи різного характеру, клептоманія, агресія по відношенню до однолітків або дорослих, обман і так далі. Молодші школярі скептичніше відносяться до казки, але якщо вона розповідається в групі, та ще і програється, певний ефект від неї теж є. Підлітки мають великий захист і частіше до казки відносяться з іронією.
Сказкотерапия — це тільки один з методів рішення особових проблем. Існують і інші методи, багато хто з них використовується спільно і усі вони ефективні: ігрова терапія, пісочна терапія, арт-терапія та ін. Дитина може емоційно прийняти казку, а може і байдуже до неї віднестися. У таких ситуаціях підбирається інша казка, ближча до оточення малюка.
Озброївшись знаннями про те, як працює сказкотерапия і, проконсультувавшись з фахівцем, якого плану казки допоможуть вашому малюкові побороти той або інший страх, можна починати вигадувати казки самостійно.
Вигадуємо терапевтичні казки
Як пояснює дитячий педагог Яна Войнакова, алгоритм тут досить простий. Головне, виявити причину дитячих страхів, і боротися безпосередньо з нею. Адже навіть небажання дитини ходити в дитячий сад може бути викликане як звичайною примхою, так і дискомфортом, який він випробовує в колективі однолітків, або грубим відношенням вихователів. Природно, що кожна причина вимагає свого підходу.
Отже, причину знайшли, тепер придумуємо історію, в якій головний герой схожий на вашу дитину(зовні, деталями одягу, кольором очей, волос і ін.). Наприклад, жил-бил хлопчик Петя, йому було п’ять років, у нього були чорне волосся і сині очі. Далі описуємо ситуацію, схожу на ту, в яку потрапила дитина. Наприклад, хлопчик Петя ніколи не слухав, що говорить йому мама і все робив по-своєму.
По сюжету повинна виникати безліч можливостей розв’язати підняту в казці проблему. І нарешті, ми повинні знайти вихід з ситуації: у фіналі казковий хлопчик обов’язково міняється, починає слухатися маму, і життя налагоджується. Дитина, до речі, ближче до чотирьох років, сам може пропонувати різні варіанти вирішення проблеми — ні в якому разі не можна відштовхувати жоден із запропонованих варіантів.
Як пояснює педагог — психолог Тетяна Мешавкина, варіантів виходу із складної ситуації завжди багато. Але малюк, в силу своєї соціальної незрілості, намагаючись знайти вирішення проблеми, використовує тільки один з варіантів, який йому знаком, і найчастіше, він неправильний. Дитині треба запропонувати декілька способів, що допомагають впоратися зі своїми почуттями. Завдання дорослого не заборонити, а допомогти вибрати інші шляхи, тобто запропонувати декілька варіантів, в цьому і допомагають різні казки. Дитина самостійно робить свій вибір. Дорослий оцінює його і схвалює.
У сказкотерапии, за словами Тетяни, як і у будь-якої терапії, є алгоритм проведення. Він, звичайно, коригується в кожному індивідуальному випадку, але є і загальні, базові принципи. Так, будь-яка казка читається не менше трьох разів. Для того, щоб дитина засвоїла сюжет і сенс казки, необхідно провести бесіду про сюжет казки, головних героїв, про вчинки, емоції, поведінку, взаємовідносинах між героями і так далі. Ефективно з малюком пограти в цю казку, використовуючи тематичні іграшки або іграшки — заступники, діти з цікавістю грають в казку на піску, використовуючи дрібні іграшки. Важливо в процесі гри відстежити дії малюка, йому пропонується роль того героя, якого він боявся або який поводився неадекватно. Далі з дитиною можна намалювати вподобаний сюжет казки, ще раз промовити позитивні вчинки: сміливість героя, чесність, працьовитість, турботу про старших і так далі. Після першого сеансу у дитини може не статися ніяких змін, на осмислення потрібний час. Іноді потрібно місяць, іноді і більше, все індивідуально.
Використовуючи в роботі казку, важливо враховувати вік дитини, емоційний стан, особливості темпераменту, поведінки, соціальне оточення. Зазвичай, казки придумуються під конкретну дитину, але є і готові варіанти. Вони зачіпають найбільш поширені дитячі проблеми і страхи, допомагають батькам зрозуміти, як вигадувати і розповідати дітям казки. Наведемо декілька прикладів.
Боїться темряви
Причини страху тут можуть бути самими різними. Але, як правило, малюки бояться темряви, тому що вона пов’язана з невідомістю, чимось незрозумілим і таким, що тому лякає. В основному діти бояться чудовиськ, які нібито ховаються в темряві. Позбавитися від страху допоможуть наступні казки: Ірина Туріну(Казка про сміливого Альошу) і Михайло Андрианов(Бум-бум-бум). Коли я, наприклад, прочитала своєму синові казку про сміливого Альошу, він почав кожен вечір перед сном розповідати почуте в казці заклинання від бяк-бук. Розповість і спокійно засинає, щиро повіривши в те, що вірш надійно захищає кімнату від будь-яких чудовиськ.
До речі, залякувати дітей бабайками, навіть у виховних цілях, не варто. Так, можна розповісти в казці про чудовисько, адже ужастики в житті малюка є присутніми завжди, рідко який мультфільм обходиться без монстрів. Але в казці обов’язково має бути озвучений спосіб, як перемогти зло. Наприклад, в казці про країну нечепур діти, у результаті, перемогли злу чарівницю Неуберинду.
Педагог-психолог Тетяна Мешавкина : В нашому житті досить багато негативу, негативних вчинків, з якими постійно доводиться боротися. Навіть доросла людина не завжди може знайти спосіб боротьби з цими вчинками, а дитина — тим більше. Перемогти зло — це означає виправити ситуацію, змінити людину, змінити відношення до негативного вчинку. Перемагаючи зло, у дитини з’являється упевненість, хоробрість, стійкість, малюк заспокоюється, налаштовується на позитивний лад.
Дуже часто, до речі, психологи радять разом із сказкотерапией використати і куклотерапию — разом з дитиною зробіть страшну іграшку — втілення дитячого страху, обіграйте ту або іншу ситуацію і переможіть ляльку. Після іграшку можна прибрати кудись, до повторного виникнення ситуації, або просто викинути. А якщо ситуація повториться — зробити нову ляльку.
Проблема з сном
Багато діток не хочуть лягати спати, годинами укладаються і засинають. Причини тут можуть бути різні: від банального капризу до того, що дитині просто шкода витрачати час на сон, йому здається, що він стільки всього ще може встигнути переробити. Виявили причину небажання йти в ліжко — приступаємо до терапії. На просторах Інтернету я знайшла три відповідні казки: Ольга Бикова(Тема і сон), Дмитро Соколов(Сміливий хлопчик і тіточка ніч) і Тетяна Холкина(Казка про ліжечко).
Не прибирає іграшки
Як правило, квартиру, де є маленька дитина, не сплутаєш ні з чим. Безлад в кімнатах говорить сам за себе. Учити дитину наводити лад необхідно, в першу чергу, на особистому прикладі. Перетворіть прибирання на захоплюючу гру, і тоді малюк почне отримувати від цього процесу задоволення, і не сприйматиме прибирання як деяку повинність. Результат можна закріпити казкою. Тут підійдуть такі казки як Казка про країну нечепур(Ірина Гурина) і Казка про Ведмедика і порядок(Тетяна Козлова).
Вимагає покупок в магазині
Впоратися з проблемою допоможуть дві казки: Наталія Нікітіна(Слоненя і кульки), Михайло Андрианов(Поцілунок Хотелки). Перша казка буде зрозуміліша дітям трьох-чотирьох років. Друга казка розрахована на дітей старше. Підберіть казку і прочитайте її малюкові перед сном або напередодні походу в магазин. Адже дуже часто діти намагаються речами заповнити внутрішню порожнечу, їм бракує спілкування, у тому числі, і з батьками. Виправляйте ситуацію: учите дитину переживати радість від якихось спільних справ, прогулянок, походів і спілкування, від навколишнього світу живої природи, а не від даремних речей.
Нижче приведений список дитячих проблем, що часто зустрічаються, і приклади казок, які допоможуть з ними впоратися.
Не хоче ходити в дитячий сад
Як Оля полюбила садок — Людмила Цвирко.
Б’ється
Казка про Колю і його друзів — Людмила Цвирко.
Казка про доброго Петю — Ірина Маниченко.
Казка про Зайця-забіяку — Ірина Гурина.
Не любить умиватися
Як Костя став умиватися — Тетяна Холкина.
Кари і Еc — Ельміра Блинова.
Грубить батькам
Казка про зниклу посмішку — Діна Трушина.
Багато часу проводить за комп’ютером або біля телевізора
Ірина Маниченко — Федя і комп’ютер.
Ірина Маниченко — Прилипливий телевізор.
Не хоче їсти
Як Илюша животик годував — Тетяна Холкина.
Чому треба їсти — Ірина Гурина.
Про Катюшину Капризку — Ольга Бикова.
Дитяча сором’язливість
Як Андрійко гостей зустрічало — Тетяна Холкина.
Будь-яка казка несе в собі моральний початок, учить і виховує дитину. Розповідаючи своєму малюкові казку, ви вже даєте йому зрозуміти, що він для вас дуже дорогий і улюблений. А якщо ще і правильно підбирати казки і книги, то ви допоможете вирости своєму чаду по-справжньому щасливою людиною.
Художні казки, до речі, теж дуже корисні. Наприклад, дитині, що любить прибрехати по дурницях, варто шанувати казку Заєць-хвалько, легковажному і пустотливому — Пригоди Незнайка, егоїстичному і жадібному малюкові буде корисно послухати казку Про рибалку і рибку, а боязкому і полохливому — Про боязкого зайця. В цьому випадку не варто явно вказувати на подібність героя з дитини — малюк зробить висновки сам. Просто обговоріть казку разом. Тут прийдуть на допомогу майже усі методи арттерапії : кольоротерапія(можна малювати свої враження від казки), куклотерапия(придумати гру по казці або інсценувати улюблений уривок), і навіть музикотерапія(підібрати мелодії відповідні по настрою тому або іншому сюжету). Це допоможе малюкові краще засвоїти витягнутий з казки досвід, а батькам — краще зрозуміти свою дитину.
Абсолютно все, що нас оточує, може бути описане мовою казок. Використайте усі можливості сказкотерапии : аналізуйте поведінку своєї дитини, виявляйте причину його страхів, капризів і проблем, вигадуйте або доповнюйте деталями з життя своєї дитини готові казки, розповідайте їх малюкові, обговорюйте, програвайте. Це обов’язково допоможе маленькій людині усвідомити свої вчинки і впоратися з важкими життєвими ситуаціями.
